Росія приречена ! Ця фатальна помилка Путіна коштуватиме йому надзвичайно дорого…

Пол Крейг Робертс: «Внаслідок помилки Путіна країна приречена: у її економістів мізки промиті ще з часів Єльцина!»

Про це пише видання МК.ру

Пол Крейг Робертс – відомий економіст, аналітик, доктор наук. Містера Робертса не запросили на економічний форум в Санкт-Петербург, але якби він там був присутній, то виступив би з промовою, присвяченій розграбуванню Росії і помилковій політиці Путіна, спрямованої на інтеграцію з Заходом.

Пол Крейг Робертс – американський економіст, екс-заступник міністра фінансів США за часів Рейгана. Був нагороджений мінфінівської премією з формулюванням «За видатний внесок у розробку економічної політики Сполучених Штатів».

Зараз він співпрацює з американськими ЗМІ, в тому числі альтернативного напрямку. Виступає проти конфронтаційного курсу «неоконів» (яструбів) і проти нової світової війни, якусь неокони намагаються розв’язати. Робертса не можна назвати ні «антиамериканським» діячем, ні «проросійським», ні, мабуть, навіть затятим республіканцем. Основне його прагнення в останні роки – пацифізм і мир на Землі.

Свіжа стаття доктора Робертса вийшла у виданні «The Herland Report». Будь Робертс на Петербурзькому економічному форумі (відбувся 24-26 травня), він сказав би одне: у тих економістів, що задають тон у Росії, мізки промиті американським імперіалізмом. Нині сприяння Заходу в розвалі Росії не потрібна: «промиті» пограбують країну і сокрушаться зсередини. Треба просто почекати!

Якби американські неоконсерватори мали «стриманість», говорить Робертс, вони просто відкинулись б на спинки крісел і «дозволили б п’яту колону», чи то пак американської неоліберальної економіки, «прикінчити» для них Росію.

Далі вчений пояснює свої слова.

Неоліберальна економіка «промила мізки» російському центральному банку (Neo-liberal economics has also brainwashed the Russian central bank), вважає економіст. У ЦБ вважають, ніби економічний розвиток Росії залежить від іноземних інвестицій.

Ця «помилкова віра загрожує самому суверенітету Росії», стверджує містер Робертс. Часткове безсилля Путіна перед Вашингтоном пояснюється саме контролем неоліберальної економіки над урядом Росії.

Робертс нагадує: він «не проросійський» діяч, але і не «антиамериканський». Він, за його словами, «антивоєнний». І особливо налаштований проти ядерної війни.

Його занепокоєння полягає в тому, що російське уряд не здатний відмовитися від переконання в тому, що розвиток Росії, незважаючи на всі розмови про євразійському партнерство і Шовковому шляху, залежить «від інтеграції із Заходом».

Таке переконання економіст оголошує «абсолютно помилковим». Ця віра «не дозволяє російському уряду» піти на вирішальний розрив із Заходом. Внаслідок цієї помилки Путін «продовжує приймати провокації з метою уникнути того рішучого розриву, що відрізав би Росію від Заходу».

«У Вашингтоні і Великобританії це інтерпретується як недолік рішучості з боку Путіна і заохочує ескалацію провокацій, які будуть посилюватися до тих пір, поки Росія не залишиться перед єдиним вибором: капітуляцією або війною».

Якби російський уряд не вірило в те, що воно потребує Заході, воно могло б дати більш рішучу відповідь на провокації і таким чином дало б зрозуміти, що існує межа російського терпіння.

Це змусило б Європу усвідомити, що і її існування може виявитися під питанням. Але Путін не може дати такої відповіді, тому що помилково вважає, що Росії потрібен Захід. «Американська п’ята колона знищить Росію» (America’s Fifth Column Will Destroy Russia), – наполягає публіцист.

Росія приречена, оскільки у її економістів промиті мізки ще з часів Єльцина. Промивання їм зробили американські неоліберальні економісти.

Зробити це «американцям було досить легко: комуністична економіка зійшла нанівець, російська економіка зруйнувалася, росіяни відчували великі труднощі, і процвітаюча Америка протягнула їм руку допомоги», нагадує автор.

Насправді рука прийшла не допомогти, а схопити те, що погано лежить!

У процес приватизації американська олігархія отримала потрібний їй контроль. Адже російські економісти й гадки не мали, якими шляхами «фінансовий капіталізм в неоліберальному облич» позбавляє економіку її активів, прістёгівая до неї заодно боргове ярмо.

Є й дещо гірше: російським економістам промили мізки так, що у них змінився сам спосіб економічного мислення. І сьогодні це мислення «служить західному імперіалізмові», стверджує Робертс.

Неоліберальна економіка глумиться над російським рублем. Над нацвалютою Росії тяжіють спекуляції і маніпуляції, що робить її нестабільною. Вашингтон завжди використовував такі маніпуляції задля вирішення завдання «дестабілізації уряду».

Неоліберальна економіка промила мізки і російському центральному банку. Економічний розвиток Росії залежить від іноземних інвестицій? Ця віра є хибною; мало того, вона «загрожує самому суверенітету Росії»!

Майкл Хадсон і Пол Крейг Робертс ще два роки тому пояснювали росіянам, що, якщо Росія запозичує у Заходу, наприклад, у США, в доларах, то Росія «потрапляє в руки своїх ворогів».

Адже Центральний банк РФ просто створює рублевий еквівалент позикових (і бездіяльних) доларів і фінансує проекти. Але тоді навіщо брати ці долари? Єдина можлива причина полягає в тому, що США можуть використовувати доларовий борг для контролю над прийняттям Росією рішень!

Відсутність же реакції Москви на провокації Заходу в кінцевому підсумку призведе до того, що російський уряд втратить підтримку «націоналістичних елементів в Росії», вважає містер Робертс.

І пояснює, чому відбудеться саме це.

Путін «намагається інтегрувати Росію в західну економічну систему, зберігаючи суверенітет Росії», але ця мета «нереалістична». Сама ця мета була викликана Путіну тією частиною «російської еліти, яка була швидше західної, ніж російської». Ця частина еліти вважає, що економічний розвиток Росії залежить від того, наскільки країна інтегрована в західну економіку.

Оскільки неоліберальна економічна еліта «контролює економічну і фінансову політику Росії», Путін вважає, що він повинен «або прийняти західні провокації, або позбутися своїх надій на економічний розвиток Росії».

Російські економісти, додає Пол Робертс, настільки зациклені на неоліберальної економіки, що «навіть не можуть поглянути на Америку» і побачити, як «колись велику економіку» нині повністю зруйнували неоліберальні ідеї.

Сьогодні у США найбільший державний борг у світовій історії. У США найбільший торговий і бюджетний дефіцит в світовій історії. Безробіття в США становить 22 відсотки, які ховаються, пише Робертс.

«Якщо неоліберальна економіка не працює в Америці, – задається питанням Робертс, – то чому вона буде працювати в Росії?»

Неоліберальна економіка працює тільки на олігархів і їх інститути на кшталт Goldman Sachs, вказує економіст. Не даремно ж згаданий Майкл Хадсон називає неоліберальну економіку «економікою сміття».

Джон Болтон (радник президента США з національної безпеки з 9 квітня 2018 року, республіканець, людина, яка зробила ряд різких заяв в дусі горезвісної «винятковості», в тому числі проізнесшій фразу «Немає такого поняття, як ООН, є тільки міжнародне співтовариство, яке може очолювати лише єдина в світі наддержава, якою є Сполучені Штати ». – О. Ч.) та інші неоконсерватори, укладає містер Робертс, можуть нарешті« розслабитися ».

Неоліберальна економіка, яка «тримає мертвою хваткою фінансові інтереси Росії, уряд Росії і, мабуть, самого Путіна», знищить Росію «без війни».

В іншому матеріалі, опублікованому на авторському сайті, Пол Крейг Робертс вказує, що «режим Трампа саботував мирні зусилля Путіна в Сирії, Ірані, Україні та Північної Кореї», а Путін «в інтересах миру» уникнув відповіді на американські та ізраїльські провокації в Сирії.

США «винагородили» мирні зусилля Путіна, окупувавши на пару з Францією частина Сирії. Бачачи присутність американських і французьких військ, Путін «припинив наступ, спрямований на зачистку всій Сирії від іноземних загарбників».

Ситуація така, що, якщо хтось з американців чи французів загине на війні, то демонізація Росії досягне нового високого рівня, і Вашингтон буде використовувати її для протидії невдоволення Європи. Путін це знає. І він виявився в такому положенні, при якому атаки США на сирійські військові позиції можуть тривати.

По суті, Росія може втратити перемогу в Сирії. Вашингтон вже організовує джихадистів, яких свого часу використовував проти Каддафі і Асада, для підготовки наступу проти Росії (а також Китаю) через колишні радянські центральноазіатські республіки: Таджикистан і Узбекистан.

Путін, вважає аналітик, робить ставку на те, що прагнення Вашингтона до гегемонії на Близькому Сході буде коштувати Вашингтону гегемонії в Європі. Але якщо Путін цю ставку не виграє, йому краще «підготуватися до війни».

* * *

Економіст старого гарту Робертс радить Росії розвиватися без Заходу і навіть без доларів, якими так любить оперувати ЦБ РФ і в яких, в точності по фінансову політику Кудріна, зберігаються валютні заощадження держави, що обожнює кубушки.

Містер Робертс, схильний в останні роки до художньої конспірології (щонайменше, до гіперболізації), забуває, що Росія продає нафту за долари, і правила ринкової гри тут встановлює не вона. Забуває він і про те, наскільки сильно федеральний бюджет РФ залежить від нафтодоларів. Існує також гостре питання західних технологій.

Питання ж миротворчості має на увазі терплячість: де можна не піддаватися на провокації, там піддаватися і не треба. Якщо Робертс і справді не прихильник війн, особливо нової світової війни, йому слід було б враховувати цей простий факт.

Істинний пацифіст ніколи не стане робити нічого, що призведе до сутички і в перспективі – до війни. Та й фінансисту чи Рейгана вчити планету жити в світі? Адже рейганоміка була побудована саме на роздуванні ролі ВПК, а витрати на «оборону» за Рейгана побили всі рекорди!

Нинішній президент Трамп йде в точності рейганівський шляхом, обіцяючи наростити військові витрати. Більше року тому повідомлялося про бажання Білого дому підвищити витрати на оборону і досягти самого значного збільшення бюджету Пентагону з часів Рональда Рейгана!

Що стосується Путіна, який часто згадується в матеріалі Робертса, то з його поглядами щодо США все просто і зрозуміло. Тут двох думок бути не може.

Два роки тому, якраз на Петербурзькому економічному форумі, президент Росії назвав США єдиною супердержавою. «Америка – велика держава. Сьогодні, напевно, єдина супердержава. Ми це приймаємо », – заявив Путін.

Також він зазначив, що Росія хоче і готова працювати зі Сполученими Штатами: «Світові потрібна така потужна країна, як США. І нам потрібна. Але нам не потрібно, щоб вони постійно втручалися в наші справи, вказували, як нам жити, заважали Європі будувати з нами відносини ».

Росія ж таки – не наддержава, та їй це і не потрібно. Раніше, в січні 2016 р В. Путін сказав, що Росія не претендує на роль супердержави: «… це дорого і ні до чого».

Якщо повернутися до тез Робертса, то, мабуть, слід зробити висновок: американським неоконсерваторам і справді пора відкинути на спинки крісел і розслабитися.

Джерело